Марія Бурмака - Дощ

Накинь на плечi плащ,
Надворi дощ iде,
Прощаючись не плач
Нiколи i нiде.
Замолено грiхи,
Замовлено таксi,
Розходяться шляхи,
Прощайся, як усi.
Болить — переболить,
Пора iти — iди,
Прощайся не на мить,
Прощайся назавжди.
Йдучи дверей не муч,
Ступивши на порiг,
Сховай подалi ключ,
Щоб вiн знайтись не мiг,
В сирий пiсок зарий
I не шкодуй за ним.
Все одно замок старий
Замiниться новим.
Iржа той ключ знайде,
Не кайсь i не карайсь.
Iди, як дощ iде,
Як дощ, не озирайсь.