Баба є баба

Я стою посеред ночі під вікном
І на мене наступає холод.
Знову я не хочу йти додому,
Щоб не слухати твої приколи.
Слава Богу в мене завтра поїзд,
І для тебе місця там немає.
Правда на вокзал нас їде двоє:
Я і Люся, ти її не знаєш.
Просто я не маю більше сил,
Забувати все, що ти творила,
І не хочу знати, як тебе давить жаба.
А на те, що бігала наліво,
Я на це давно уже забив.
Що від тебе взяти, ай, баба є баба.
Що від тебе взяти — баба є баба.
Ти сама хотіла жити криво,
Тільки я давно уже не мачо.
І коли я вискочив за пивом,
Ти мене вже більше не побачиш.
Тільки фотографія з альбому
Хай мені нагадує про тебе.
Вчора ми були як два в одному,
А сьогодні як земля і небо.
Просто я не маю більше сил,
Забувати все, що ти творила,
І не хочу знати, як тебе давить жаба.
А за те, що бігала наліво,
Я тебе давно уже простив.
Що від тебе взяти, ну, баба є баба.
Що від тебе взяти — баба є баба.